Запобігання та протидія корупції
Електронне звернення
ВИКРИВАЧІ КОРУПЦІЇ ТА ГАРАНТІЇ ЇХ ЗАХИСТУ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
Хто такий викривач?
Викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила, про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Про що повідомляти?
Корупційне правопорушення – діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Правопорушення, пов’язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну або цивільно-правову відповідальність.
Інші порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції: недотримання вимог щодо прийняття антикорупційної програми, проведення спеціальної перевірки, проведення службового розслідування, забезпечення каналів для повідомлень, притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення тощо.
Яким чином повідомити?
Державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичні особи забезпечують умови для повідомлень їх працівниками про порушення вимог Закону іншою особою, зокрема через:
-
Спеціальні телефонні лінії
-
Офіційні вебсайти
-
Засоби електронного зв’язку (ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»)
Канали для повідомлень:
Внутрішні канали повідомлень – способи захищеного та анонімного повідомлення інформації, яка повідомляється викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу.
Регулярні канали повідомлення – шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем НАЗК, іншому суб’єкту владних повноважень, до компетенції якого належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація. Регулярні канали обов’язково створюються спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції, органами досудового розслідування, органами, відповідальними за здійснення контролю та дотриманням законів у відповідних сферах, іншими державними органами, установами, організаціями.
Зовнішні канали повідомлення – шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»).
** В ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ» наказом від 01.05.2023 № 140-В «Щодо організації роботи внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень» затверджено порядок надходження та розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень (ТУТ)
Гарантії захисту викривачів.
Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»).
Повідомлення про порушення вимог цього Закону може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно) - (ч. 5 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»).
За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням правоохоронними органами до них можуть бути застосовані заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»(ч. 2 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»).
Викривач або член його сім’ї у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою може бути:
-
Звільнений чи примушений до звільнення
-
Притягнутий до дисциплінарної відповідальності
-
Підданий з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів (ч. 3 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»).
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або членом його сім’ї повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку ( ст. 235 Кодексу законів про працю України).
НАЗК може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ( ч. 3 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 53 Цивільного процесуального кодексу України).
Правовий захист викривачів
Викривач має право:
-
На безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача
-
На залучення адвоката самостійно та отримання відшкодування витрат на адвоката у
зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір
-
На представництво НАЗК його інтересів у суді
Хто отримає винагороду?
Право на винагороду матиме викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину .
Розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду та не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.
Суд встановлює конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті, з урахуванням критеріїв персональності та важливості інформації ( ст. 130-1 Кримінального процесуального кодексу України).
Нормативно-правова база щодо запобігання проявам корупції
(дійсні на 03.10.2022)
Міжнародні акти
Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією №2476-IV від 01.01.2006
Конвенція Організації Об'єднаних націй проти корупції №251-V від 01.01.2010
Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією №252-V від 01.03.2010
Закони України
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Закон України «Про очищення влади»
Закон України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14.10.2014
Закон України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2021-2025 роки» № 2322-IX від 20.06.2022 року
Закон України «Про Національне антикоруційне бюро України» №1609-VII від 14.10.2014 року
Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» №1074-ІХ від 04.12.2020 року.
Закон України “Про Національне антикорупційне бюро України” №1609-VII від 14.10.2014 року
Укази Президента України
Постанови Кабінету Міністрів України
Накази Міністерств
Наказ НАЗК від 27.05.2021 №277/21 «Типове положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції»
Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції
Наказ від 12.04.2021 № 209/21 “Про затвердження Порядку відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що подаються працівниками Національного агентства з питань запобігання корупції та окремими категоріями осіб, визначеними у статті 521 Закону України «Про запобігання корупції», для проведення їх повної перевірки та визначення черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків ”
Наказ Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»
Наказ Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.05.2020 № 231/20 «Про затвердження Порядку автоматизованого розподілу обов'язків з проведення перевірок між уповноваженими особами Національного агентства з питань запобігання корупції»
Роз’яснення щодо заповнення декларацій
Права та гарантії захисту викривачів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»
Конфлікт інтересів (роз’яснення)
Викривачі корупції (роз’яснення)
Антикорупційна стратегія на 2021-2025 роки
Інше
Державні інституції в антикорупційній сфері України
Навчальний посібник Ради Європи щодо антикорупційної діяльності (англ.)
Навчальний посібник Ради Європи щодо антикорупційної діяльності
Додаток 4
ЗАТВЕРДЖУЮ
В.о.генерального директора
ДУ «Львівський обласний центр
контролю та профілактики хвороб
Міністерства охорони здоров’я
України»
наказ № 257-В від 29.09.2021року
Правила етичної поведінки працівників
ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України»
1.Загальні положення
1.1. Правила етичної поведінки працівників ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» (далі - Центр) є задекларована система моральних і професійних цінностей та правил поведінки, призначені для визначення норм ділової поведінки та доброчесності, яких повинні дотримуватися всі працівники.
1.2.Кожний працівник при виконанні своїх посадових обов’язків керується Конституцією України, Законами України, іншими нормативно-правовими актами, Правилами етичної поведінки (далі - Правила) та загальними морально-етичними нормами поведінки, які прийняті в суспільстві.
1.3. З моменту набуття чинності цих Правил працівники Центру знайомляться з положеннями етики і деонтології та дотримуються їх у процесі діяльності.
1.4. Кожний працівник Центру повинен вживати всіх необхідних заходів для дотримання Правил етичної поведінки, а громадяни (відвідувачі) мають право очікувати від працівників доброзичливої та гідної поведінки.
1.5. Виконання Правил є обов’язковими для всіх працівників Центру.
1.6.Доповнення та зміни до затверджених Правил вносяться у зв’язку зі змінами норм чинного законодавства України.
2. Мета Правил етичної поведінки
2.1. Метою цих Правил є встановлення етичних норм службової поведінки працівників для гідного виконання своїх професійних обов’язків, а також сприяння зміцненню авторитету і довіри громадян (відвідувачів).
2.2. Правила покликані підвищити ефективність виконання працівниками Центру посадових обов’язків, служить основою для формування високопрофесійного середовища та морально-психологічного клімату між працівниками, шанобливого ставлення до колег, громадян (відвідувачів), бути ввічливим, коректним, дотримуватися високої культури.
2.4. Знання та дотримання посадовою особою Кодексу етики є одним з критеріїв оцінки якості його професійної діяльності та службової поведінки.
3. Основні принципи службової поведінки
3.1. Діяльність в Центрі здійснюється на таких основних принципах: демократизм і законність, гуманізм і соціальна справедливість, гласність, відкритість та прозорість, професіоналізм, підконтрольність, підзвітність, персональна відповідальність за порушення дисципліни і неналежне виконання посадових обов’язків, правова соціальна захищеність працівників.
3.2. Поведінка кожного працівника має забезпечувати довіру суспільства та громадян до діяльності Центру, сприяти реалізації прав і свобод людини і громадянина, визначених Конституцією України і законами України.
4. Загальні обов’язки
4.1. Кожний працівник Центру повинен сумлінно виконувати свої посадові обов’язки, проявляти ініціативу і творчі здібності та вдосконалювати свою професійну діяльність.
4.2. Кожний працівник Центру має з належною повагою ставитись до прав, обов’язків та законних інтересів громадян (відвідувачів) та не вчиняти дій, що дискредитують Установу або ганьблять власну репутацію.
4.3. Кожний працівник Центру має виконувати свої посадові обов’язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб при проведенні обстежень, наданні послуг, проведенні лабораторних та інших досліджень.
4.4. Кожний працівник Центру намагається дотримуватися високої культури спілкування, шанобливо ставитися до громадян (відвідувачів), керівників і співробітників, інших осіб, з якими в нього виникають відносини під час виконання своїх посадових обов’язків..
4.5. Кожний працівник Центру при виконанні своїх повноважень має забезпечувати раціональне, ефективне та економне використання матеріальних та фінансових ресурсів, які йому доручені.
4.6. Кожний працівник Центру намагається постійно поліпшувати свої вміння, знання і навички відповідно до своїх функцій та завдань, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень.
4.7. Кожний працівник Центру при наданні інформації пов’язаної із виконанням посадових обов’язків діє в межах визначених Законом України «Про інформацію». Водночас працівник не повинен приховувати від громадян факти й обставини, що становлять загрозу для життя, здоров’я і безпеки людей.
5. Загальні права
5.1. Кожний працівник Центру має право на повагу особистої гідності і шанобливе ставлення до себе.
5.2. Кожний працівник Центру має право на оплату праці залежно від посади, яку вона займає, якості, досвіду та стажу роботи.
5.3. Кожний працівник Центру має право на просування по службі відповідно до професійної освіти, результатів роботи та атестації.
5.4. Кожний працівник Центру має право на соціальний та правовий захист.
5.5. Кожний працівник Центру має право отримувати в порядку, встановленому законодавством матеріали та інформацію, необхідну для виконання службових обов’язків.
5.6. Кожний працівник Центру має право на приватне життя і повинен поважати приватне життя інших працівників, зберігати з цих питань конфіденційність інформації, якщо інше не встановлено законами України.
6. Запобігання проявам корупції
6.1. Кожний працівник Центру зобов’язаний неухильно дотримуватись обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його в корупції. Своєю поведінкою він має продемонструвати, що не терпить будь-яких проявів корупції, відкидає пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує службу і приватне життя.
6.2. Кожному працівнику Центру забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб відповідно до положень Закону України «Про запобігання корупції».
6.3. Керівник Центру, його заступники, керівники структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання інформації про вчинення підлеглим корупційного діяння або порушення спеціальних обмежень, встановлених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», у межах своєї компетенції зобов’язані вжити заходів до припинення таких діянь та негайно повідомити про їх вчинення відповідні державні органи.
7. Етичні правила службової поведінки
7.1. У службовій поведінці працівник Центру керується закріпленими Конституцією України положеннями про те, що людина, її права і свободи є найвищою цінністю і кожен громадянин має право на недоторканність приватного життя, особисту й сімейну таємницю, захист честі, гідності, свого доброго імені.
7.2. У службовій поведінці працівник Центру утримується від грубості, проявів зневаги, підвищеного тону під час спілкування, упереджених зауважень, пред’явлення неправомірних, незаслужених звинувачень, загроз, образливих висловів чи реплік, дій, що суперечать діловому стилю спілкування, провокують протиправну поведінку.
7.3. Керівник Центру сприяє власною поведінкою встановленню в колективі ділових взаємин, порозуміння і співробітництва. Працівники Центру повинні бути ввічливими, доброзичливими, коректними, уважними і виявляти толерантність у спілкуванні з громадянами (відвідувачами), колегами, керівництвом.
7.4. Зовнішній вигляд працівника Центру при виконанні посадових обов’язків залежно від умов і формату службового заходу повинен викликати повагу громадян (відвідувачів), відповідати загальноприйнятому діловому стилю, який вирізняється офіційністю, стриманістю, традиційністю, акуратністю.
8. Відповідальність за порушення Правил.
8.1. Поведінка працівника, що перешкоджає ефективній діяльності Центру, підриває авторитет в суспільстві, загрожує добрій репутації установи та порушення Правил носить систематичний характер підлягають осуду на зборах трудового колективу.
8.2. У випадках, передбачених законодавством України, можливе застосування заходів дисциплінарної відповідальності, інших видів правового впливу.
8.3. Розгляд питань, пов’язаних з грубими порушеннями працівниками Правил здійснюється на підставі: письмового звернення громадян (відвідувачів), за поданням доповідної безпосереднім керівником структурного підрозділу, відділу.
ФОРМА ІНСТРУКТАЖУ
для новопризначених на посаду осіб у ДУ«Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України
Основні положення Закону України «Про запобігання корупції»
Даний інструктаж проводиться для новопризначених на посаду осіб в ДУ«Львівський ОЦКПХ МОЗ».
Стаття 22 «Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища» забороняє особі використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Стаття 23 «Обмеження щодо одержання подарунків» забороняє особі безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:
1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
Стаття 24 «Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними» зобов’язує особу:
1) відмовитися від пропозиції;
2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
Стаття 27 «Обмеження спільної роботи близьких осіб» вказує на те, що особа не може мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам та зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їй осіб. У разі виникнення обставин щодо порушення зазначених вимог вживати заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк. Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування. У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.
Стаття 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» зобов’язує особу:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Слід звернути увагу, що безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у 2 підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Стаття 29 «Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів» передбачає врегулювання конфлікту інтересів шляхом:
1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
3) обмеження доступу особи до певної інформації;
4) перегляду обсягу службових повноважень особи;
5) переведення особи на іншу посаду;
6) звільнення особи. Водночас зазначена стаття зобов’язує особу самостійно вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
Стаття 34 «Переведення, звільнення особи у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів» застерігає особу про можливе переведення на іншу посаду у зв’язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів за рішенням керівника органу у разі, якщо конфлікт інтересів у його діяльності має постійний характер і не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи.
Стаття 38 «Додержання вимог закону та етичних норм поведінки» зобов’язує особу під час виконання своїх службових повноважень неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Стаття 40 «Політична нейтральність» зобов’язує особу при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.
Стаття 41 «Неупередженість» зобов’язує особу при виконанні своїх службових повноважень діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
Стаття 42 «Компетентність і ефективність» зобов’язує особу сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження та професійні обов’язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вона підпорядкована, підзвітна або підконтрольна, не допускати зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.
Стаття 43 «Нерозголошення інформації» зобов’язує особу не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їй відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 44 «Утримання від виконання незаконних рішень чи доручень» зобов’язує особу:
1) незважаючи на приватні інтереси, утримуватися від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать закону;
2) самостійно оцінювати правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень;
3) у разі отримання для виконання рішень чи доручень, які особа вважає незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, вона повинна негайно в письмовій формі повідомляти про це керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому вона працює.
Стаття 65 «Відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» передбачає, що за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особа притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Про основні положення Закону України «Про запобігання корупції» щодо обмежень, заборон, а також зобов’язання з дотримання правил етичної поведінки проінструктований (на).
_____________________________________
(підпис, прізвище, ініціали)
«______» ______________ 20___ р.
______________________________________________________________________
(прізвище, ініціали та посада особи, яка проводила інструктаж)
Додаток 2
ЗАТВЕРДЖУЮ В.о.генерального директора
ДУ «Львівський обласний центр
контролю та профілактики хвороб
Міністерства охорони здоров’я України»
Наказ №257-В від 29.09.2021р.
Антикорупційна Програма
оцінки та управління корупційними ризиками, заходами щодо їх усунення в
ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб
Міністерства охорони здоров’я України»
Щодо організації роботи внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень
в ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ»
З метою визначення в ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ» внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень статтей 53-539 Закону України «Про запобігання корупції», перевірки та належного реагування на такі повідомлення, забезпечення належної організації роботи з цих питань та встановлення порядку документування такої діяльності, наказом ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ» «Щодо організації роботи внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень» від 01.05.2023 №140-В, затверджений порядок надходження та розгляду Повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень (додаток 1).
Інформацію про факти вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, іншого порушення у формі Повідомлення подаються внутрішніми каналами:
-
З використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул.Круп’ярська,27, м.Львів, 790014;
-
Через поштову скриньку, розміщену біля вхідних дверей за адресою: вул.Круп’ярська,27, м.Львів, 790014;
-
На електронну адресу установи: lvivsescentr@gmail.com;
-
На електронну адресу уповноваженої особи з питань запобігання корупції: sangig.lvivsescentr@gmail.com;
-
Під час особистого прийому керівника установи;
-
Засобами телефонного зв'язку до уповноваженої особи з питань запобігання корупції: (032) 276-86-95;
Додаток 1
Генеральному директору
ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ»
__________________________
(прізвище, ім’я, по батькові заявника)
_______________________________
(поштова адреса заявника та контактний телефон)
_______________________________
(електронна адреса заявника)
Повідомлення про корупцію *
Інформація про факти вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, іншого порушення Закону України «Про запобігання корупції»
Прізвище,ім’я, по батькові
_________________________________________________________________
(особи, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення ( чи група осіб)
Місце роботи, посада________________________________________________________________
Фактичні дані (обставини) порушення_______________________________________________ ______________________________________________________________
(зазначається інформація щодо фактів вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції»)
У зв’язку з якою діяльністю викривача йому стала відома інформація_______________________
________________________________________________________________
(зазначаються відомості, у зв’язку з чим стала відома інформація (трудова, професійна, господарська, громадська, навчання або участь у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для такої діяльності)
______________________________________________________________________
Хто ще може володіти інформацією про фактичні дані_____________________________
Прізвище, ім’я, по батькові ________________________________________________________
Адреса та контактний номер телефону______________________________________________
Яким чином інформація може бути підтверджена _____________________________________
Можливість надати докази/документи _______________________________________________
Які дії вже були виконані _________________________________________________________
________________________________________________________________________________
(звернення до інших органів, в тому числі спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, правоохоронних органів тощо)
____________ __________
(дата) (підпис)
* інформація про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, інше порушення Закону України «Про запобігання корупції»
Інформацію про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, інше порушення Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до частини 5 статті 53 цього Закону, можна повідомити без зазначення авторства (анонімно).
ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ.
(Витяг із законодавства)
Поняття потенційного та реального конфлікту інтересів за чинним законодавством України
Законодавець розрізняє потенційний та реальний конфлікт інтересів, поняття яких наведено в ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII.
Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Слід зазначити, що наявність конфлікту інтересів не обов’язково призводить до фактів корупції, однак істотно підвищує ризик вчинення корупційних діянь та є по суті їх передумовою.
Основні заходи запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
З метою запобігання конфлікту інтересів суб’єкти відповідальності зобов’язані:
-
Вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.
-
Повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника(форма Повідомлення).
-
Не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
-
Вживати заходів щодо регулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Також у частині другій статті 28 Закону міститься пряма заборона спонукати підлеглих (прямо чи опосередковано) до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
Рішення про спосіб урегулювання конфлікту інтересів має бути прийняте керівником установи чи керівником органу, до компетенції якого належить звільнення особи, протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність конфлікту інтересів.
Способи врегулювання конфлікту інтересів
Конфлікт інтересів можна врегулювати ззовні (проблему вирішують розпорядчим актом керівника або керівного органу), або самостійно. В останньому випадку мова йде про дії, які працівник може вчинити особисто, для вирішити певного питання.
Самостійне врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону «Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів» здійснюється шляхом:
-
усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
-
застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
-
обмеження доступу особи до певної інформації;
-
перегляду обсягу службових повноважень особи;
-
переведення особи на іншу посаду;
Усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті (стаття 30 Закону).
Таке рішення приймається у різний спосіб залежно від того, який характер має конфлікт інтересів:
-
якщо конфлікт інтересів має тимчасовий характер то за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників рішення приймає керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації;
-
якщо конфлікт інтересів має постійний характер рішення приймає керівник органу або відповідного структурного підрозділу, у якому працює особа.