15-го квітня – Міжнародний день лікар-лаборанта, або фахівця з лабораторної діагностики. Це професійний день тих людей, хто наполегливо працює «за лаштунками» лікувальних закладів, проте чия діяльність надважлива ланка в охороні здоров’я, причому на всіх етапах діагностики, лікування та відновлення пацієнта.
Розповідаємо – у чому цінність професії.
Сьогодні у Львівському обласному центрі контролю та профілактики хвороб працює 123 лікарі-лаборанти різних спеціальностей.
Це 39 лікарів-лаборантів-гігієністів, 40 лікарів-бактеріологів, 6 вірусологів, 10 паразитологів, 28 фахівців з дослідження факторів навколишнього середовища, які працюють у різних напрямах лабораторної діагностики: паразитарних, вірусних та хвороб, викликаних бактеріями; а також з дослідження хімічних та фізичних факторів.
Пандемія COVID-19 висвітила особливу значущість своєчасної діагностики і роль лабораторних фахівців. Так, лікарі-вірусологи стали пліч-о-пліч у боротьбі із страшною недугою, кожен з них безпосередньо контактував із потенційно інфікованим матеріалом, наражаючи себе і своїх близьких на смертельну небезпеку.
Лабораторна діагностика є одним із пріоритетних напрямів медицини, який стрімко розвивається.
За відсутності якісних результатів лабораторних досліджень стають неможливими постановка клінічного діагнозу, спостереження за динамікою розвитку хвороби, контроль за ефективністю та безпекою лікарської терапії.
У лабораторії не можуть вилікувати хворого, однак своєчасні лабораторні дослідження дають можливість розпізнати та попередити низку захворювань та значно поліпшити якість життя.
Чим особливі лікарі-бактеріологи? Прості пояснення від спеціалістів лабораторії особливо небезпечних інфекцій (ОНІ)
Їх не бачать і не знають особисто пацієнти
Вони майже не бачать своїх пацієнтів, а лише зразки їх біоматеріалу (кров, сеча, ліквор, випорожнення, мазки, іноді вже посмертні проби…)
Їхня робота є не менш важливою, ніж сімейного лікаря чи хірурга, чи гінеколога, бо від результату бактеріологічного дослідження залежить правильність встановленого діагнозу і правильно вибране лікування.
Вони витрачають значно більше часу і зусиль для отримання результату бактеріологічного дослідження, ніж інші лабораторні працівники, але результат видають на такому ж клаптику паперу.
Вони точно знають, що «позитивний» результат – це погано, бо це свідчить про наявність інфекції.
Вони рідко виходять зі своїх лабораторій і не є публічними особами.
Іноді вони розмовляють зі своїми «підопічними» – мікроорганізмами, і це впливає на якість досліджень.
Вони постійно вчаться, щоб знати про нові збудники і вміти вчасно їх виявити
Вони трохи і медики, і біологи, і інженери, і метрологи, і бухгалтери – треба вміти і знати як поводитись з сучасними приладами.
Вони не помішують чай чи каву срібними ложечками, що «вбивають всі мікроби», бо розуміють, що доведеться пити чай чи каву з «мертвими» мікробами.
Є різні спеціальності лікарів-лаборантів, наприклад, лікар-паразитолог – фахівець, у завдання якого входить лабораторна діагностика патологій, викликаних наявністю паразитів в організмі. Лікар працює з усіма органами і частинами тіла, де можуть мешкати паразити.
Що цікавого у роботі лікаря-паразитолога?
Мікроскопічно можуть виявляти:
яйця, личинки різних гельмінтів, одноклітинні найпростіші, що «мешкають» у кишечнику людини;
личинки ехінокока, які можуть паразитувати в різних органах, переважно в печінці;
одноклітинні паразити крові такі, як плазмодії малярії та лейшманії.
Ідентифікувати гельмінти (дирофілярії), видалені хірургічним шляхом, які «облаштовуються» в оці та підшкірній клітковині найрізноманітніших частин тіла людини.
У лабораторії фізичних факторів лікарі-лаборанти проводять дослідження чинників довкілля: води, повітря, ґрунту, харчових продуктів.
У полі зору фахівців ще й такі вивчення таких факторів, як шум, вібрація, електромагнітне випромінювання тощо.
Дуже висока відповідальність фахівця – при аналізі, розрахунку, математичній обробки, оцінці та систематизації отриманих даних за результатами досліджень.
Лікарі цієї ланки вибирають новітні методи досліджень та випробувань, в основі яких – провідні інформаційні технологій.
Лікарі-лаборанти санітарно-гігієнічної лабораторії досліджують вміст на наявність
шкідливих речовин у воді, ґрунті, повітрі, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, полімерних матеріалах, лакофарбовій продукції, товарах побутової хімії та парфумерно-косметичній продукції, дитячих іграшках та виробах із фарфору, фаянсу, скла і глини тощо.
Лікарі виконують важливу місію у системі громадського здоров’я – санітарно-гігієнічний лабораторний контроль за об´єктами довкілля, харчових продуктів та продовольчої сировини, умовами праці.
Правильна діагностика захворювання – запорука якісної, результативної та ефективної роботи лікарів та є основою успішного лікування!
Сьогодні посада лікаря-лаборанта затребувана в центрах контролю та профілактики хвороб, у поліклініках, лікарнях та інших закладах охорони здоров’я.
Для успішної роботи лікарю-лаборанту потрібні такі персональні якості як акуратність, відповідальність, організованість, відмінна пам’ять (особливо зорова!), гарно розвинена дрібна моторика рук, аналітичний склад розуму та уважність.
З професійним святом, шановні фахівці лабораторної діагностики!
Вітаємо працівників, які присвятили своє життя лабораторній медицині – галузі, що є невід’ємною складовою сучасного діагностичного процесу. Усім бажаємо міцного здоров’я, миру, професійних успіхів, цікавого досвіду, здійснення мрій! Дякуємо за вашу працю! Разом до ПЕРЕМОГИ!