Перший тиждень листопада – Міжнародний тиждень поінформованості про стрес.
Українці щодня стикаються зі стресом, тривогою, панікою, втратами, горем, сумом, травмами. Війна завдає не лише фізичних ран, а й психологічних. Тож важливо розпізнавати стрес і розуміти, що потрібна допомога.
Наскільки все серйозно і як ми можемо себе захистити?
Наскільки все серйозно і як ми можемо себе захистити?
Стрес - це захисна реакція організму на зовнішні подразники. Вона проявляється психічно, фізично, емоційно та дає змогу адаптуватися до змін.
Ми часто піддаємося впливу короткочасного стресу. Нетривалий стрес корисний, він мобілізує захисні сили організму, стимулює розумову діяльність.
А ось хронічний стрес небезпечний: він може стати причиною психічних розладів і тілесних захворювань. Тривалий стрес може спровокувати виникнення депресії, тривожного розладу. На тілесному рівні хронічний стрес може викликати ішемічну хворобу серця і збільшити ризик інфаркту.
Він також може стати причиною появи гіпертонії, хвороб шлунково-кишкового тракту, астми і діабету другого типу. Може призвести до хвороб Паркінсона й Альцгеймера.
Що відбувається в організмі під час стресової реакції?
Мозок, сприймаючи загрозу, сигналізує наднирникам виділяти гормони стресу - адреналін і кортизол. Внутрішні резерви організму активуються, тому підвищується м'язова сила, швидкість реакції, витривалість та больовий поріг. Це важливі реакції, що допомагають організму боротися з джерелом небезпеки або втікати від неї.
В умовах постійних хвилювань через пандемію та загрозу військових дій із хронічним стресом стикається більшість людей.
Виходити зі стану стресу та переривати стресову реакцію можна навчитися!
З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості, - уже наполовину вирішена, Для цього зовсім необов'язково йти до психоаналітика. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетеся до кореня проблем і знайдете вихід із ситуації. Дихайте. Глибоке дихання заспокоює. Під час стресу ми дихаємо часто і поверхнево - на противагу цьому дихальні вправи повинні бути повільними та глибокими. Зробіть короткий вдих, затримайте дихання на якийсь час, зробіть довгий і повільний видих (видих має бути у кілька разів довший за вдих). Рекомендується рахувати подумки: вдих на 4 рахунки, видих - на 8. Затримувати дихання настільки, наскільки для вас це комфортно. Можна порахувати до 6-ти. Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упоратися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за ступенем важливості, і виконуйте свій план.
Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день. Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте, виходьте на прогулянки. Регулярні заняття спортом, плавання, танці, пробіжки, їзда на велосипеді зміцнюють нервову систему. По-перше, активні рухи не дають адреналіну нагромаджуватися, по-друге, відволікають від негативних думок. Під час фізичної активності знижується рівень гормону стресу (кортизолу), а вивільняються ендорфіни – «гормони щастя», ми відчуваємо піднесений стан та отримуємо більше задоволення від життя.
Усміхайтеся, навіть якщо вам не сильно хочеться.
Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.
ОКСАНА КУНИНЕЦЬ – лікар загальної гігієни Львівського обласного центру та профілактики хвороб МОЗ України
Comments